Ці коти мене до сказу доведуть. Сниться мені під ранок, що живу в одній квартирі із трьома підібраними , але вже відчуханими собаками, з одним бомжем, якого я підібрала, вилікувала, теж відчухала, рани в нього позаживали. Кицьок своїх уві сні не помню. Виїхали якимсь паркетником чи позашляховиком ми в парк - якісь гуляння були. Оцю всю компанію я взяла вигулювати. Бомжу, памятаю, наказувала, шоб довго не вештався і не валявся, бо біля брови ше не зажила якась там ранка. Короче, все добре скінчилося, всі сідаємо в машину. Собаки ззаду всі їхали, бомж впереді біля мене. Приїхали додому. Відкриваю багажник - і твою дівізію!!! Якесь ненормальне підкинуло там в парку мені ящик із вісьмома кошенятами. Уві сні розумію, шо попала. Бо покинути їх я не зможу і тепер мені доведеться їх вичухувати, ловити блохи і пристроювати поміж людей. Прокинулася я із щасливим розумінням - це сон. А причиною цього всього сну було вчорашнє недомогання старшої кицьки. Шерсть вона, бачите, не могла довго зригнути. Так ото бігала, дико мавкала і ховалася від мене. А я вже і надумалася, шо може в клініку тягнути треба та лічити.